В цьому сезоні пшеницю озиму сіяли не «всліпу», а попередньо дослідили посівний матеріал на зараженість. І дуже задоволені результатами: бо спеціалісти «Інституту здоров'я рослин», окрім «голих» цифр, безкоштовно надали рекомендації, які діючі речовини потрібно застосувати для контролю виявлених на насінні збудників. За нашими підрахунками, ми суттєво заощадили на протруйниках, адже точно знали, які діючі речовини вони повинні містити. Тож у зимовий період плануємо перевірити насіннєвий матеріал, що висіватиметься навесні.

Одного дня ми помітили пригнічення рослин без явних причин. Гадати, у чім справа, не стали – одразу вирішили віддати справу до рук науки і замовили дослідження рослинного матеріалу в «Інституті здоров'я рослин». Виявилося, що пригнічення рослин спричинили залишки пестицидів. Тож подальші заходи з вирощування планували вже на основі отриманих результатів.

Послуги нам надали швидко та якісно. Тож аби забезпечити вирощуваним культурам оптимальне живлення, пізніше було прийняте рішення дослідити ще й ґрунт і придбані мінеральні та мікродобрива. Тому в результатах своєї праці не сумніваємося!

Окрім польових культур, вирощуємо виноград. Та в цьому сезоні цього могло би й не статися, якби не «Інститут здоров'я рослин»: саме завдяки їх вченим лози своєчасно підживили високоякісними добривами. Тому ми уже взяли собі за звичку досліджувати мінеральні добрива, зокрема й аміачну селітру, в «Інституті здоров'я рослин», і жодного разу не мали підстав сумніватися в результатах. Тому плануємо продовжити цю співпрацю в наступних сезонах.

Виноград – як дитина: щоб добре розвивався та уповні розкрив свій потенціал, він потребує лише найкращого. Тому ще на початку агросезону – 2020 ми вирішили перевірити якість води, яка застосовується для всіх технологічних операцій. І звернулися для цього до «Інституту здоров'я рослин».

Воду господарства в Інституті дослідили та надали рекомендації щодо її поліпшення. А ще – порадили стежити за ростом і розвитком рослини у різні фази вегетації, аби розуміти, яких елементів живлення їй не вистачає, вчасно поповнювати наявні дефіцити та контролювати зараженість культури хворобами. Таким чином, на сьогодні ми можемо похвалитися чудовими здоровими виноградниками та сподіваємося – і не безпідставно! – на щедрий врожай.

Дослідження ресурсів господарства робити важливо і потрібно – адже тільки так можна дізнатися, які невидимі оку процеси відбуваються під час вирощування сільсько-господарських культур, і як вони впливають на кінцевий результат – врожай.

Тому ми вирішили розпочати вирощування культур із дослідження ґрунту. Дослідження провели швидко та якісно – від забору зразків ґрунту до рекомендацій, які вчені Інституту надали виходячи вже з отриманих результатів. Тож нам лишилося ці рекомендації тільки втілити на практиці. Якщо співпраця й надалі буде такою простою та комфортною, плануємо працювати з «Інститутом здоров'я рослин» й в майбутньому.

Розпочали співпрацю з «Інститутом здоров'я рослин» із дослідження добрив, щоб упевнитися в якості підживлення культур у господарстві, а потім ще й дослідили насіння нуту на фітопатологічні показники. Дослідження провели швидко, якісно й зрозуміло. Тож на наступні сезони співпрацю не лише продовжимо, але й, мабуть, розширимо. Бо окрім нуту вирощуємо ще ячмінь, пшеницю, тритікале, соняшник і ріпак, які теж потребують ефективного захисту та піклування. Що приємно вразило, до результатів фітопатологічного дослідження отримали розгорнуті рекомендації із зазначенням діючих речовин для контролю патогенів, які були виявлені на насінні.

Напередодні осінньої посівної ми вирішили оптимізувати витрати на підживлення культур, оскільки мали деякі сумніви щодо цього питання. Тому замовили дослідження ґрунту в «Інституті здоров'я рослин». Там зразки дослідили і надали рекомендації щодо підживлення з огляду на вирощувані культури. Виявилось, що рекомендовані дози були подекуди на 50 кг/га у фізичній вазі менші ніж ті, які планувалося вносити в господарстві. А результат в полі сьогодні – відмінний. Тому надалі плануємо формувати систему підживлення з огляду на результати дослідження ґрунту. Адже кожна заощаджена гривня – вважай, гривня зароблена.